Вертеп: давня українська традиція театрального мистецтва

Вертеп: давня українська традиція театрального мистецтва

Вертеп: давня українська традиція театрального мистецтва

Вертеп — це унікальне явище української культури, яке поєднує релігійну містерію, театральне мистецтво та народну творчість. Це не просто різдвяна вистава, а символ цілісності світобудови українців, традиція, яку ми зберігаємо вже понад чотири століття.

Що таке вертеп?

Слово “вертеп” має кілька значень і походить зі старослов’янської мови, де воно означало “печера”, “ущелина” або “балка”. В українській культурі вертеп — це:

  1. Макет віфлеємського прихистку (печери або стайні), де за євангельським переказом народився Ісус Христос
  2. Старовинний пересувний ляльковий театр у вигляді двоярусної дерев’яної скрині
  3. Різдвяне фольклорно-театральне дійство з піснями-колядками, жартами та короткими виставами
  4. Перша форма українського театру, яка поєднала релігійну містерію та побутову сатиру

Фото: з фейсбук-сторінки Зіркового вертепу

Історія виникнення

Західноєвропейські корені

Традиція улаштування вертепу тягнеться з Італії, а ідею створення вертепу пов’язують з постаттю засновника ордену Братів Менших святого Франциска Ассізького, який у 1223 році встановив перший вертеп у містечку Греччо з благословення папи Гонорія III.

Появі в Україні

Дослідники пов’язують появу вертепу з кінцем 16 – початком 17 століття, коли освітні центри, зокрема при Києво-Могилянській академії, формують традицію рухливих різдвяних вистав.

Перші документальні згадки:

  • 1591 рік — дата, знайдена на старовинній вертепній скрині
  • 1666 рік — офіційна документальна згадка у матеріалах Львівського Ставропігійського Братства про витрати на створення вертепу та декорацій

Роль бурсаків

Мандруючі студенти-бурсаки поширюють традицію по селах і містах, створюючи те, що згодом називатимуть першим українським театром. Саме завдяки їм вертеп став масовим народним явищем.

Дохристиянські витоки

Вертеп не є суто християнським винаходом — в його основу покладені дохристиянська традиція шанування Нового Сонця, Нового Хліборобського Року, що починається з поворотом сонця на весну. Саме тому різдвяний вертеп тісно пов’язаний з віруваннями в щасливий початок та магічними діями для забезпечення доброго врожаю в новому році.

Конструкція вертепного театру

Ляльковий вертеп

Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев’яного будинку. Це була гарно оздоблена скриня, справжній витвір народного мистецтва.

Особливості конструкції:

  • Два поверхи з різним призначенням
  • Верхній поверх (“святий”) — для різдвяної драми про народження Христа
  • Нижній поверх — для сатирично-побутових інтермедій, веселих сценок з життя
  • Ляльки на паличках — маріонетки, які рухалися в прорізах підлоги
  • Освітлення свічками — стінки, обклеєні різнокольоровим папером і промаслені олією, створювали казковий ефект

Живий вертеп

У багатьох місцевостях Західної і Правобережної України ляльковий вертеп входив до реквізиту народно-побутових різдвяних вистав, усі ролі в яких виконували неодружені парубки. Живий вертеп побутував під різними назвами: “Іроди”, “Героди”, “Королі”, “Пастирі”, “Ангели”.

Структура вертепної вистави

Релігійна частина (верхній поверх)

Розповідала євангельську історію про народження Ісуса Христа:

  • Благовіщення Діві Марії
  • Подорож до Вифлеєму
  • Народження Христа у яслах
  • Поклоніння пастухів
  • Прихід трьох волхвів (царів)
  • Цар Ірод і різанина немовлят
  • Втеча до Єгипту
  • Смерть Ірода

Світська частина (нижній поверх)

Включала веселі, часто сатиричні сценки з побутового життя українців:

  • Козак і циган
  • Жид-шинкар
  • Польський пан і селянин
  • Москаль-рекрут
  • Лірник і циган
  • Смерть з косою

Перша частина вертепу мала стабільну композицію, натомість друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника.

Як проходило вертепне дійство

Традиція ходіння з вертепом

З Різдва і до Водохреща вертепники ходили від хати до хати:

  1. Співали колядки — прославляли новонародженого Христа
  2. Показували виставу — розігрували історію Різдва та веселі сценки
  3. Отримували винагороду — господарі частували пиріжками, солодощами, домашньою ковбасою

З метою заробітку в зимовий час вони давали вистави на ярмарках, базарах, у хатах селян, міщан, у поміщицьких маєтках.

Учасники

  • Вертепники — професійні або напівпрофесійні актори
  • Студенти-бурсаки — поширювали традицію по містах і селах
  • Селяни — у пізніші часи створювали власні вертепи
  • Парубки — виконували ролі в живому вертепі

Культурне значення

Збереження традицій

Сценарії вертепу записували і запам’ятовували селяни, передавали з покоління в покоління, а так як вони були засновані на реальних історіях з побуту українців XVI-XVIII ст., ми отримали безцінну інформацію про життя наших пращурів.

Народний опір

Ця форма була найзручнішою для поширення в маси правди про історичні події (наприклад, добу козацтва) чи збереження національних традицій (в тому числі, колядок) в період переслідування з боку Російської імперії.

Основа української драматургії

Світська частина вертепної вистави поклала початок української комедії XIX століття. Вертеп став першою формою українського театрального мистецтва.

Регіональні особливості

Найвідоміші вертепи:

  • Сокиринський (Галаганівський) — один із найстаріших, створений у 1770 році київськими бурсаками
  • Батуринський — поширений на Чернігівщині
  • Гадяцький — на Полтавщині
  • Галицькі вертепи — з особливою увагою до художнього оформлення
  • Гуцульські вертепи — з унікальними локальними традиціями

Занепад і відродження

Радянська доба

Після російської революції 1917 року, атеїстичний радянський режим жорстоко переслідував релігію і пов’язані з нею елементи культури, а в 1930-х роках традиція різдвяних вертепів була практично ліквідована.

Традиція вертепів у приватних помешканнях, подалі від центральних вулиць, перетривала радянську добу завдяки відданим носіям культури.

Сучасне відродження

Зі здобуттям незалежності України традиція вертепу активно відроджується:

  • У храмах — встановлюють вертепи-інсталяції
  • На площах — влаштовують публічні вертепні дійства
  • У школах і садках — діти беруть участь у вертепних виставах
  • У магазинах і вікнах — з’являються декоративні вертепи
  • Вертепні фестивалі — популяризують традицію серед молоді

З плином часу, простота та зрозумілість сюжету відродила вертеп у західних і центральних регіонах України.

Вертеп у сучасному світі

В Україні

Сьогодні вертеп зберігається переважно у Західній Україні у вигляді різдвяних вистав, де ролі виконують переодягнені молоді хлопці та дівчата. Також популярні:

  • Вертепи-інсталяції у храмах та музеях
  • Театралізовані вертепні вистави
  • Дитячі вертепні постановки
  • Фестивалі вертепного мистецтва

У світі

Традиція вертепу поширилася на інші слов’янські країни: Росію, Білорусь, Сербію, Хорватію. У Ватикані на площі Святого Петра щороку облаштовують багатофігурний вертеп у традиціях різних народів.

Духовний зміст

Вертеп — це молитовне прославлення Бога через театральне дійство та комічне відображення побутового життя. Це одна з найкращих оздоб Різдва, традиція, яка:

  • Нагадує про головну подію Різдва — народження Спасителя
  • Об’єднує громаду в спільному святкуванні
  • Передає християнські цінності через доступну форму
  • Зберігає культурну ідентичність народу
  • Дарує радість і веселощі в різдвяні дні

Вертеп — це не просто театральна вистава, а живий символ української духовності, творчості та незламності. Ця традиція, яка пройшла через століття, війни та переслідування, і сьогодні продовжує дарувати людям радість Різдва та зберігати нашу культурну спадщину.